•Мои стихи•

А ти пам'ятав, коли руки мої безжально ламав?
Коли кістки немов би скляні
Свої руки об них розрізав?
Своєю коханою посмішкою
Не мене вже дивував...
Я чекала, я вірила сильно
Але не безжально мовила і...
Твої стіни зламались під натиском моєї живої душі (?)
Ти не чекав, що жива я
Що тримаюсь і вірю у тебе...
Чому ти безжально мене лиш ламав
А її ти губами лишень цілував...
Моєї душі не вистачить всім
Я піду, не буду дивитись у вічі;
Ти сам усе зруйнував, повір
Тепер сам лікуй свої ночі.
Не кажи, що без мене не зможеш
Я – брехня, посміхнуся
Тобі відповім
І у очі
Буду люблячи дивитися