Свадьба Олега. Мілана.
Мілана:
-Я знаю, я втечу з відси.
-Але на це потрібно багато часу.
-Чому?
-Охоронця, вивчення лісу, документи докази що ти Мілана. Вот припустимо ти добігла а там наприклад нові охоронця як вони тебе пропустять.
-О господи...
-Давай два місяці ти окрепнеш а потом почнемо вивчати ліс аж докази найдемо і ти побіжиш.
-Скільки це займе?
-Незнаю точно 3 місяці.
-Скільки?
-Другого виходу немає .
Настав вечір...
Олег був у себе у дома та тримав Андрія на руках:
-Що мені тепер робити?! Га сину, як я знайду твою маму? Як.
Та поцілував у лобик.
Мати Олега зайшла:
-Сину, нам треба поговорити.
-Добре, зараз іду.
Олег поклав у колибель Андрія та пішов за мамою.
Вони сіли у Холлі там сидів батько.
Коли вони сіли.
Мати:
-Сину, ми з твоїм татом вирішили: одружити тебе з донькою нашої знайомої.
-Що?! Батьку,
-Так, сину це правда. Це потрібно щоб не ріс без мами. Змирився Мілана померла.
-Ні... Ні. Ніколи.
-Завтра весілля.
-Я не вийду.
-Це буде фіктивний бракує, але вона буде жити тут але в другій комнаті.
-Між нами нічого не буде. Я не знаю з одної сторони це правильно но Мілана... Вона жива.
-Може й жива. Но цілий рік минув розумієш. Тому ти згоден?
-Я подумаю.
-Добре. Я даю тобі на роздуми місяці. Можеш познайомитися з нею як хочеш.
-Добре, батьку.
Настав ранок. ..
Мілана пила ліки та їла сніданок і говорила з медсестрою.
Олег проводив врем'я зю сином.
Пройшло 4 тижня і 4 дня.
Дом Артема:
Мілана підійшла до Артема:
-Дякую що ти мене врятував. Давай ми одружемося сьогодні ж .
-Ти це серйозно.
-Ти був правий мені медсестра розказала як Олег типу сумував за мною. Я хочу помсти. Тому. Я хочу пишне свято сьогодні.
-Все що захочеш.
Через 10 хвилин...
Артем поїхав. А медсестра начала готувати лавушку для охоронців.
Проїшло 10 хвилин...
Всі заснули.
Мілана до медсестри:
-Вроді все взяла.
-Ти впевнена що зможеш?
-Зможу.
-Але ж як ти пройдеш парк ми ж не вчили його.
-Якось пройду.
-Добре удачі тобі.
-дякую тобі. Я номер твій взяла тому жди від мене звінка.
-Буду чекати.
-Ще раз дякую.
Мілана пішла на вихід. Медсестра за нею відкрила її ворота.
Мілана з рюкзаком побігла.
Медсестра закрила ворота.
-Удачі.
Мілана бігла.
Дом Олега:
Все було готове до весілля. Гості вже приходили.
Олег був з сином.
Свєта (фіктивна наречена Олега)
Мілана бігла через ліс та споминала дорогу.
- Господи допоможи мені. Приведи мене до сина.
Пройшло 30 хвилин...
Мілана заблукала та все рівно бігла.
Пройшло 10 хвилин...
Мілана добігла до охорожі у виді сетки та побачила дом Олега, а потім гостей і прикраси вона сказала про себе:
-Артур уже одружується.
Через декілька сикунт всі почали хлопати і за руки вийшли Олег і Свєта.
Мілана це побачила , та ледве незнепритомніла:
-Олег?! Цього не може бути?!
Вони сіли.
Алтарь:
-Чи згодні ви Свєта Дамаск взяти у мужья Олега Йореоглу.
-Так.
-А ви Олег Йореоглу чи згодні ви взяти у жони Свєту Дамаск.
Мовчання.
Мілана дивилася на це та не могла повірити.
Всі захвилювалися:
Олег:
-Так.
Мілана взялася за сердце та заплакала.
-Тепер можете поцілуватися.
Олег встав та поцілував Свєту.
Мілана відійшла та думала про Олега та плакала.
-Значить. Так...
Артем побачив Мілану та підбіг та схватив її за рот та взявши на руки поніс її до машини.
-Відпусти!
-Як ти посміла мені брехати. Тобі кінець !