Небезпечка близость
Минув тиждень. Тетяна намагалася викинути його з голови, але це виявилося складніше, ніж вона думала. Її руки пам’ятали тепло його шкіри, а слова, які він сказав у кабінеті, досі звучали у вухах.
Вона знову була на чергуванні, коли в ординаторській задзвонив її телефон. Повідомлення.
«Ти виглядаєш втомленою. Як щодо перерви?»
Тетяна насупилася.
«Ти стежиш за мною?»
Відповідь прийшла миттєво.
«Ні, просто опинився поруч. Вийдеш на п’ять хвилин?»
Вона закотила очі. Звісно, не варто було… Але ноги самі понесли її до виходу.
На вулиці вечірня прохолода приємно торкнулася її шкіри. І він був там. Сперся на капот машини, з звичною напівусмішкою на губах.
— Ти впертий.
— А ти — складна. Але мені подобається виклик.
Тетяна схрестила руки на грудях.
— Що тобі потрібно?
— Випити кави. З тобою.
— У мене зміна.
— Тоді просто п’ять хвилин. Я ж не кусаюся.
— Сумнівно.
Він розсміявся і простягнув їй стакан. Вона взяла, усупереч здоровому глузду. Зробила ковток.
Кава була гаряча, міцна… як і він.
— Ну от, бачиш? Уже прогрес.
— Не май ілюзій.
— Я їх не маю. Я досягаю.
Вона підняла погляд, зустрівшись із його очима, і раптом відчула, як він робить крок ближче. Занадто близько.
— Ти чого?.. — вона не встигла договорити.
Його рука ковзнула до її талії, а за мить її спина вже притискалася до капота машини.
— Ти втекла надто швидко минулого разу, — його голос став нижчим, трохи хрипким. — А мені здається, ти теж не проти цієї… напруги між нами.
Тетяна зашарілася, але постаралася зберегти самовладання.
— Ти переоцінюєш свою привабливість.
— Можливо. Але твої очі говорять інше.
Він провів пальцями по її зап’ястю — легкий, але електризуючий дотик. Тетяна відчула, як у неї перехопило подих.
Він нахилився нижче, їхні губи були на небезпечній відстані…
Але в останню мить вона відвела голову вбік.
— Мені пора, — видихнула вона, вивільняючись із його рук.
Його погляд обпалював її спину, коли вона швидко йшла назад у лікарню.
Вона хотіла сказати собі, що ненавидить його.
Але серце билося так сильно, що навіть самій було важко в це повірити.