Поїзд туда
Началась наша удівітєльна поєздка!ура,перемога буде!!!
Заходим ми в поїзд і в мене тупо отпала моя вставна челюсть...
СУКА, вагони під цвет моїх ногтей!!все для мене любімой. Ми їхали тупо як ВІП персони, в голові грала пісня "я в краснам бархатє".
Ми їхали с нашими найпершими хайповими кєнтами, Ваньой і Кірілом, накрили поляну,все по красоті, в нас мало того шо був хайповий вагон, в нас ше й були віп места біля туалета!!🥳 К слову, проводніки завжди їдуть біля туалета))
Кароче все супер, я смирилась з усим піздецом в вагоні і поняла шо нас везуть в якийсь концлагерь, собственно от укрзалізниці другого ніхто і не ожидав))
Все було ок, ми з гаврюньой уже закентувались з усіма в вагоні, кіріл лежав діпрешен тіпа, а ваня став крашом всі малолеток, ми пішли грать в карти з дівчатами якимись, ми їх зделали за 5 минут і с'єбали. Тут ми поняли шо вони для нас скучні і лошари які не вміють іграть в карти, ми пішли в следущу часть вагона і там познакомились с Нєфаром Стасіком в білесеньких красивесеньких кроксах, с серьезним Дмітрієм якого я в перві ж 5 хвилин жостко зачмирила і ТІМАФЄЄМ🥰🥰, оце була моя любима тема для булінга,просто ідеальна людина, по його розговору я поняла шо він лютий ауе братан, я замітила це ще на вокзалі, коли він прощався со своїми кентами "-ну всьо, давай брат, удачи"
Ми стали і з ними іграть в карти, угадайте хто в них каждий раз виігрував? Канешно ми. І тут гаврюні приходе ідея іграть в карти на тапки нєфара (стасік лох єбаний,постоянно проігрував), ми поіграли но я чесно так і не поняла хто виіграв (скоріш за все когось з нас просто отвлікли), всю ігру в карти з верхньої полки нам шось підпьоздував тімафєй, а я пизділа на нього в ответ, все шло просто прекрасно(ну почти,на самом деле це був пиздец і я все ще була вахуї).
Ніч.
Всі вже вляглись, Любаня давала хропака на весь вагон, я тоже придрімала, тут откриваю очі і переді мною сидить ТІМАФЄЙ з яким то кентом Русіком (помоєму) якого ми потім назвем чунга-чанга ілі Радченко 2.0.
Чого вони сіли іменно біля нас-це загадка для мене до сіх пор. Вони пизділи на весь вагон, дойобувались до малих дівчат, а я сиділа і їх все це время чмирила. Коли я в 100 раз сказала прямо шо їм пора легесенько уєбать звідси і на 101й раз до них не дішло, в ход пішла важка артілєрія в відє Люби. Та шо казала "обращайтесь,розберемся" давала хропакп так, шо я вже думала вона откинулась, ми з проводніцой розбудили її з 5го разу.Вона бігом встала і пішла роз'єбала тих двох ауе братюнь і всі полягали спать в ожидані следущого дня.