1 день.
Ранок у потязі. Поки всі дрихли я вся така діпрешен проїжала Авіадук і Ворохточку, гаврюня все проєбала бо як оказалось, вона ноччю не спала. Ви спросите чооо вона не спала? А потому шо в нашій розповіді з'являється нова людина - Семенець Дарина з Вінниці.
Оказується,вони познакомились вночі і бігали разом курить в тамбур дашин подік. Не успіла гаврюня роздяпить очі,біля неї вже стояла даша, яка ждала її іти в тамбур.
Тут проснувся Іван, він ніколи не бачив гори і на удівленіє, він МОВЧКИ сидів і дивився в окошко.
І от,нарешті ми приїхали, приїхали ми на якийсь перон, похожий на бомжатнік, котила я свій 30кілограмовий чемодан по камням, а потом коли нас привели до старого ржавого автобуса я уже прям предвкушала куда нас везуть і який піздец там буде. Повсідались всі в автобус,друг на друга бо місця було мало, а мене як царицю посадила біля себе Любаня і всю дорогу я їхала і слухала як вона і водітєль обсуждали своє життя, вони спілкувались і навіть не підозрювали шо я все понімаю з їхнього діалекта.
Тоді я вже поняла шо ми з Любаньою стали кенти.
От ми і приїхали в нашу чарівну Наталю, головне зданіє вигляділо як із фільма ужасів, нас заставили пертись на траву з чемоданами,вишла вусата медсестра Анька і вони з Любою почали розподіляти нас всіх по кімнатам. Даша відразу схваттла Гаврюню,мене і Соню,як виявилось вони з соньою знайомі і їздили разом в Польшу (надеюсь на клубніку).
Нам дісталась кімната 1, як виявилось потім,вона була сама ахуєнна.
Я кидонула свій чемоданчик біля входу в корпус і поєбашила дивиться условія проживанія. Ми з Гаврюньой побились за кроваті, в ітогі я урвала собі те місто яке хотіла.
Ми сидимо общаємся і тут заходе мій рицарь,мій пупсічок:
- Привіт дівчата, я Руслан Степанович, якщо вам шось потрібно,звертайтесь до мене, скоріш за все я буду вашим вожатим.
Ну і в той же момент я покліпала йому глазкам і вже через 2 хвилини він влетів в комнату з чемоданом.Кстаті він ні разу не влітав, а завжди стукав.
Ми трохи розложились, попиздували до вусатої Аньки, вона мені устроїла допрос і нас всіх вигнали надвір,ми були мега раді.
Сидимо ми на лавочках в садочку і я бачу шо завалилась нова партія крінжів, одразу в толпі я замітила Марічку з красним чемоданом!
Ми сіли з гаврюньою і дашою і я одразу з ними обісрала 3х дівчат, тому шо одна з них ходила по траві в комнатних тапочках,кажу дівчатам "піздец,який дібіл приїде в карпати в комнатних тапках?це ж не удобно".
Потом ми іграли с ними в волейбол і познакомились,вони оказались нормальними.
Любаня почала знайомство,тут я уже помітила Аню, виглядала вона чогось як побита собака, наче це вона а не ми тряслись сутки по поїздам, познакомились ми с ними всіма, я сразу зделала виводи с ким я буду общаться,с ким нет, хто ауе а хто норм.
Почався тихий час, нам заборонили шляться по наталі, но нас це не сотановило.
Ми начали гастроліровать по кіснатам з картами, спочатку 7,потім 10.
Нас вивели на річку, я все ще недовольна життям. Гаврюня з Дашою топили нефора,хоть шось було хароше.
Потом були вкусняшки в столовій🤗
Ми жостко обісрали всю піщу яка там була і рішили шо ми лучше два тижні поголодаємо))
Потім ввечері не було нічого цікавого впринципі,окрім того шо дівчата з 10 кімнати обліпили Кіріла і я з них жостко крінжувала і угарала.
Вночі нічого абсолютно не було,ми як отброси повлягались недовольні спать.